1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позубцьований

позубцьо́ваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позубцювати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позубцьований — позубцьо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. позубцьований — ПОЗУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до позубцюва́ти; // у знач. прикм. Оглядають [хлопці] позубцьований засув, пробують замикати і одмикати (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. позубцьований — ПОЗУБЦЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр пас. мин. ч. до позубцюва́ти; // У знач. прикм. Оглядають [хлопці] позубцьований засув, пробують замикати і одмикати (Вас., II, 1959. 165). Словник української мови в 11 томах