1. Великий тлумачний словник сучасної мови

позіхоти

позіхо́ти

-от, мн. (одн. позіхота, -и, ж.), розм.

Те саме, що позіхи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позіхоти — ПОЗІХО́ТИ, о́т, мн. (одн. позіхо́та, и, ж.), розм. Те саме, що по́зіхи. Стрепенулась бурса; де ті й позіхоти поділися – аж очі засіяли: запахло роботою (С. Васильченко); Став [Змій] на ганку позіхати – Аж гуде на вітах лист І здригається поміст. Словник української мови у 20 томах
  2. позіхоти — ПОЗІХО́ТИ, о́т, мн. (одн. позіхо́та, и, ж.), розм. Те саме, що по́зіхи. Стрепенулась бурса; де ті й позіхоти поділися — аж очі засіяли: запахло роботою (Вас., І, 1959, 234); Став [Змій] на ганку позіхати — Аж гуде на вітах лист І здригається поміст. Словник української мови в 11 томах