показувати
пока́зувати
-ую, -уєш, недок., показати, -ажу, -ажеш, док.
1》 перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь.
|| Виявляти перед кимсь своє вміння робити що-небудь.
|| Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін.
|| Домагатися певних результатів (у змаганнях, спорті і т. ін.).
|| з ким – чим, над ким – чим. Витворяти, виробляти з кимсь, чимсь що-небудь.
|| Знайомити з чим-небудь, даючи пояснення.
|| Робити, виконувати що-небудь з метою навчити когось; наочно навчати.
|| заст. Давати вказівки, вказувати.
|| Переконувати кого-небудь у чомусь на прикладах; доводити щось.
|| Давати для перегляду, ознайомлення, перевірки, оцінки і т. ін.
|| Пред'являти які-небудь документи.
|| Знайомити кого-небудь із кимсь.
|| Давати можливість зробити медичний огляд.
|| Робити видним кого-, що-небудь, відкриваючи, освітлюючи і т. ін.
|| Являти кого-, що-небудь. Показувати приклад.
2》 тільки недок., неперех. і рідко перех. Мати такий зовнішній вигляд, ознаки або прикмети, які свідчать про щось або передвіщають що-небудь.
|| безос.
3》 перех. і неперех. Рухом, жестом, поглядом і т. ін. вказувати на кого-, що-небудь, привертаючи чиюсь увагу, пояснюючи щось тощо.
|| Рухом, жестом і т. ін. пропонувати зробити щось.
|| перен. Вказувати життєвий шлях, певний вихід і т. ін.
Показувати пальцем на кого — що — з осудом або здивуванням вказувати, звертати увагу на того, хто якось виявляє себе (перев. з негативного боку).
4》 перех. Зображати кого-небудь, наслідуючи мову, жести і т. ін.; наочно зображати щось певними діями, рухами тощо.
|| Зображати кого-, що-небудь у художніх образах, певним чином.
5》 перех. Робити помітними для оточення свої почуття, наміри, виявляти свій стан і т. ін.; проявляти.
|| Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь.
|| Виявляти які-небудь якості або властивості, свою вдачу, натуру і т. ін.
|| Створювати видимість чого-небудь; удавати щось, прикидатися.
6》 перех. Робити щось явним, очевидним; розкривати що-небудь.
|| Встановлювати що-небудь (перевіркою, дослідженням, обстеженням і т. ін.).
|| Діями, словами, виразом обличчя і т. ін. давати зрозуміти або виявляти що-небудь.
|| Свідчити про що-небудь, бути доказом чогось; давати підставу для якого-небудь висновку.
7》 перех. Позначати щось яким-небудь способом.
|| Визначаючи, фіксувати час, тиск і т. ін. (про прилади, механізми і т. ін.).
8》 перех. Розповідати щось про кого-, що-небудь, подавати якісь відомості; обвинувачувати когось своїми свідченнями.
|| неперех. Доносити на кого-небудь.
9》 тільки док., перех. і неперех., розм. Провчити кого-небудь, помститися за щось (звичайно уживається як погроза).
Значення в інших словниках
- показувати — (давати змогу бачити) виставляти, демонструвати. Словник синонімів Полюги
- показувати — пока́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- показувати — Демонструвати, (п'єсу) давати, (місто) знайомити з; (як робити) наочно навчати; (документи) сов. пред'являти; (приклад) подавати, бути за; (язика) висолоплювати; (кулак) грозитися чим; (спину) обертатися чим; (пальцем) вказувати... Словник синонімів Караванського
- показувати — Виставляти, демонструвати Фразеологічні синоніми: виставляти на вселюдський сміх; виставляти на глум; виставляти на огляд; виставляти на очі; виставляти на показ Словник синонімів Вусика
- показувати — ПОКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док. 1. кому, кому що. Давати змогу бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь. – Мабуть, той хазяїн дуже любив овесець та сам його їв, а нам [коням] тільки показував (І. Словник української мови у 20 томах
- показувати — пока́зувати: ◊ показа́ти, куди́ сте́жка в горох → стежка ◊ пока́зувати кава́лки → кавалок ◊ пока́зувати <�сво́ї> ґоно́ри → гонор ◊ пока́зувати фо́хи → фохи Лексикон львівський: поважно і на жарт
- показувати — вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому. Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. З кожним днем переконувався (Іван): зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Фразеологічний словник української мови
- показувати — II. ВИГЛЯДА́ТИ (мати певний зовнішній вигляд), ГЛЯДІ́ТИ рідко, ГЛЯДІ́ТИСЯ рідко, ДИВИ́ТИСЯ рідко; ПОКА́ЗУВАТИ (мати такий вигляд, який указує на щось, передвіщає щось). Одягався він модно, тому його непомітна постать завжди виглядала франтовато (М. Словник синонімів української мови
- показувати — Пока́зувати, -зую, -зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- показувати — ПОКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док. 1. перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь. — Мабуть, той хазяїн дуже любив овесець та сам його їв, а нам [коням] тільки показував (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- показувати — Показувати, -зую, -єш гл. 1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». МВ. ІІ. 26. Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. Чуб. V. 373. А чому ж не зумію? — каже дівчина. Словник української мови Грінченка