покашляти

пока́шляти

-яю, -яєш, док.

Кашлянути кілька разів; кашляти якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покашляти — пока́шляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покашляти — ПОКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док. Кашлянути кілька разів; кашляти якийсь час. Марта покашляла, знов затягла та й не вивела (І. Нечуй-Левицький); Я покашляв по-старечому, змахнув фартухом кришки зі столу й відповів: – Немає, донечко, немає. Десь побіг, шибеник, схопився й вибіг (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  3. покашляти — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док. Словник синонімів української мови
  4. покашляти — ПОКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док. Кашлянути кілька разів; кашляти якийсь час. Марта покашляла, знов затягла та й не вивела (Н.-Лев., III, 1956, 114); Я покашляв по-старечому, змахнув фартухом кришки зі столу й відповів: — Немає, донечко, немає. Словник української мови в 11 томах
  5. покашляти — Пока́шляти, -ляю, -єш гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі. Черниг. у. Словник української мови Грінченка