покаянно
покая́нно
Присл. до покаянний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покаянно — покая́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- покаянно — ПОКАЯ́ННО. Присл. до покая́нний. І раптом, на тобі, з'являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- покаянно — ПОКАЯ́ННО. Присл. до покая́нний. І раптом, на тобі, з’являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (Собко, Справа.., 1959, 53). Словник української мови в 11 томах