покаянно

покая́нно

Присл. до покаянний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покаянно — покая́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. покаянно — ПОКАЯ́ННО. Присл. до покая́нний. І раптом, на тобі, з'являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. покаянно — ПОКАЯ́ННО. Присл. до покая́нний. І раптом, на тобі, з’являється оцей Сергій Боровик і замість того, щоб покаянно мовчати і самокритикуватися, починає вимагати нових дослідів (Собко, Справа.., 1959, 53). Словник української мови в 11 томах