1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поквапитися

поква́питися

-плюся, -пишся; мн. поквапляться; док.

1》 Поспішити зробити що-небудь.

|| Поспішити зробити що-небудь передчасно.

2》 Швидко попрямувати, попростувати куди-небудь.

3》 на кого – що. Поласитися на когось, щось, спокуситися ким-, чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквапитися — поква́питися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поквапитися — ПОКВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. поква́пляться; док. 1. Поспішити зробити що-небудь. [Предслава:] Пустіть мене! Убійці [убивці]! Розбишаки! Чи вже поквапились? Чи вже зробили Своє прокляте діло? (І. Франко); Тамара .. поквапилася відповісти (А. Словник української мови у 20 томах
  3. поквапитися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. поквапитися — ПОКВА́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. поква́пляться; док. 1. Поспішити зробити що-небудь. [Предслава:] Пустіть мене! Убійці [убивці]! Розбишаки! Чи вже поквапились? Чи вже зробили Своє прокляте діло? (Фр., IX, 1952, 295); Тамара.. Словник української мови в 11 томах
  5. поквапитися — Поквапитися, -плюся, -пишся гл. 1) Поспѣшить, поторопиться. 2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості. Левиц. І. 491. Словник української мови Грінченка