покивувати
поки́вувати
-ую, -уєш, недок.
1》 Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.).
|| Робити легкі ритмічні рухи (головою).
|| Помахувати чимсь.
|| Легкими рухами голови кликати кого-небудь.
|| на кого. Привертати чиюсь увагу до себе, очікуючи певних дій, послуг і т. ін. або спонукаючи до чогось.
2》 Легкими рухами голови вказувати на кого-, що-небудь, здебільшого з осудом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покивувати — поки́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- покивувати — ПОКИ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.). Жінка Шакули Уляна .. виливає свою журбу й злість сусідці, що стоїть .. коло печі, підперши голову рукою, й покивує головою на слова Уляни (М. Словник української мови у 20 томах
- покивувати — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- покивувати — ПОКИ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.). Жінка Шакули Уляна.. виливає свою журбу й злість сусідці, що стоїть.. коло печі, підперши голову рукою, й покивує головою на слова Уляни (Коцюб. Словник української мови в 11 томах