покивувати

поки́вувати

-ую, -уєш, недок.

1》 Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.).

|| Робити легкі ритмічні рухи (головою).

|| Помахувати чимсь.

|| Легкими рухами голови кликати кого-небудь.

|| на кого. Привертати чиюсь увагу до себе, очікуючи певних дій, послуг і т. ін. або спонукаючи до чогось.

2》 Легкими рухами голови вказувати на кого-, що-небудь, здебільшого з осудом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покивувати — поки́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покивувати — ПОКИ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.). Жінка Шакули Уляна .. виливає свою журбу й злість сусідці, що стоїть .. коло печі, підперши голову рукою, й покивує головою на слова Уляни (М. Словник української мови у 20 томах
  3. покивувати — МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. покивувати — ПОКИ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Злегка кивати (на знак згоди, співчуття і т. ін.). Жінка Шакули Уляна.. виливає свою журбу й злість сусідці, що стоїть.. коло печі, підперши голову рукою, й покивує головою на слова Уляни (Коцюб. Словник української мови в 11 томах