покльований
покльо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поклювати.
|| покльовано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покльований — покльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. пред. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
- покльований — Покльо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. присудк. сл. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390). Словник української мови в 11 томах