1. Словник української мови в 11 томах

покльований

ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поклюва́ти;

// покльо́вано, безос. присудк. сл.

А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (Руд., Остання шабля, 1959, 390).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покльований — покльо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поклювати. || покльовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покльований — ПОКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поклюва́ти; // покльо́вано, безос. пред. А скільки було потруєно [довгоносиків] та покльовано курячими дзьобами! (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  4. покльований — Покльо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)