1. Словник української мови в 11 томах

поклопотатися

ПОКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док.

1. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час.

— Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись (Вовчок, І, 1955, 22);

І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини (Мирний, II, 1954, 252).

2. про кого-що, за кого-що, а також із спол. щоб. Виявити турботу, подбати про кого-, що-небудь.

— За мене, мамо, не клопочіться. Я сама за себе поклопочусь, — сказала Онися (Н.-Лев., III, 1956, 65);

Вони не поклопочуться за те, щоб усім було добре… Всяк за себе (Мирний, І, 1949, 378);

— Я піду зразу в економію, — мовив Данило, — а ти вже поклопочися про Пріську (Л. Янов., І, 1959, 182);

// за кого-що, перед ким, а також із спол. щоб. Попросити за кого-небудь, домогтися влаштування якоїсь справи.

Добрі люди.. поклопоталися за бідну сироту, щоб узято її до сирітського дому (Гр., І, 1963, 431);

Пообіцяла [Ліда] поклопотатися перед директором, щоб він узяв Ганну помічницею їй, Ліді, в лимонарій (Коз., Сальвія, 1959, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклопотатися — поклопота́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поклопотатися — -очуся, -очешся, док. 1》 Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. 2》 про кого – що, за кого – що, а також із спол. щоб. Виявити турботу, подбати про кого-, що-небудь. || за кого – що, перед ким, а також із спол. щоб. Попросити за кого-небудь, домогтися влаштування якоїсь справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклопотатися — ПОКЛОПОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся, док. 1. Клопотатися (у 1 знач.) якийсь час. – Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись (Марко Вовчок); І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу... Словник української мови у 20 томах
  4. поклопотатися — ПРОСИ́ТИ що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити), ПРОХА́ТИ, ПРОСИ́ТИСЯ з інфін. Словник синонімів української мови
  5. поклопотатися — Поклопота́тися, -чу́ся, -чешся гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30. Словник української мови Грінченка