покозачений
покоза́чений
-а, -е.
Який покозачився.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покозачений — покоза́чений прикметник Орфографічний словник української мови
- покозачений — ПОКОЗА́ЧЕНИЙ, а, е. Який покозачився. З Остапом виїхав тонкогубий, гостроносий Семен Забуський, покозачений шляхтич (П. Панч); Покозачене селянство чинило упертий опір всяким вимогам поміщиків і королівських старост відбувати повинності (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- покозачений — ПОКОЗА́ЧЕНИЙ, а, е. Який покозачився. З Остапом виїхав тонкогубий, гостроносий Семен Забуський, покозачений шляхтич (Панч, Гомон. Україна, 1954, 405); Покозачене селянство чинило упертий опір всяким вимогам поміщиків і королівських старост відбувати повинності (Іст. УРСР, І, 1953, 179). Словник української мови в 11 томах