покривати
покрива́ти
-аю, -аєш, недок., покрити, -ию, -иєш, док., перех.
1》 Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь.
|| Робити покрівлю, дах на чому-небудь.
|| Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям.
|| Оббивати, обкладати, обшивати і т. ін. що-небудь чимсь; бути оббивкою, обкладкою, обшивкою тощо.
|| Надівати щось (на голову), зав'язувати чим-небудь (голову).
Покривати голову етн., заст. — виходити заміж.
Покривати молоду етн. — у весільному обряді – надівати на голову молодої убір заміжньої жінки.
2》 Наносити на якусь поверхню шар чого-небудь; лягати шаром на якусь поверхню.
|| Прикрашати чим-небудь якусь поверхню, обробляючи її; служити, бути прикрасою такої поверхні.
3》 Устеляти собою якусь поверхню.
|| Рости на поверхні чого-небудь.
4》 Затягувати, огортати, охоплювати собою кого-, що-небудь.
|| Закривати, накривати кого-, що-небудь, затуляючи собою.
|| перен., заст. Захищати, уберігати кого-небудь. Покрити забуттям. Покрити славою.
5》 Заповнювати чим-небудь або собою якийсь простір; густо всівати чим-небудь або собою якусь поверхню; утворювати що-небудь на поверхні чогось у багатьох місцях.
|| Проступаючи на поверхні, поширюватися по обличчю, тілу і т. ін.
|| З'являтися на шкірі (про зморшки). Покривати поцілунками.
6》 Оплачувати, відшкодовувати що-небудь чимсь.
|| Забезпечувати чим-небудь у потрібному розмірі, обсязі, у потрібній кількості і т. ін.
|| перен. Спокутувати чимсь свою провину, недобрий вчинок і т. ін.
7》 розм. Приховувати чий-небудь поганий вчинок, злочин і т. ін., не видавати когось.
|| чим і без додатка. Приховувати що-небудь взагалі (справи, обставини, почуття і т. ін.).
8》 Проходити під час руху (якусь відстань).
9》 Перевершувати чим-небудь інших, переважати у чомусь, перемагати кого-, що-небудь.
|| Заглушати якісь звуки, голоси, запахи і т. ін.
|| Заглушати якісь почуття, думки, враження і т. ін.
|| Відгукуватися певним чином на що-небудь (криками, оплесками і т. ін.).
10》 перев. док., розм. Вилаяти кого-небудь.
11》 спец. Спаровувати (самку з самцем).
|| Запліднювати.
Значення в інших словниках
- покривати — покрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- покривати — НАКРИВАТИ, ур. о-; (тиньком) оббивати, обшивати; (голову) одягати на, (хусткою) запинати, зав'язувати; (іржею) вкривати, (різьбою) прикрашати, (снігом) устеляти, (травою) поростати, (хмарами) ЗАТЯГАТИ, (цілунками) усипати, (рум'янцем) заливати... Словник синонімів Караванського
- покривати — див. відшкодовувати; обманювати Словник синонімів Вусика
- покривати — ПОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1. Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. – Дощик. Словник української мови у 20 томах
- покривати — покрива́ти / покри́ти го́лову (голі́воньку, ко́су), етн., заст. 1. Одружуватися (про дівчину). — Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку (М. Номис). 2. Стати покриткою. — Ховайся, ховайся, дівчино! Час тобі скидати квітки та покривати голову хусткою!... Фразеологічний словник української мови
- покривати — ВІДШКОДУВА́ТИ (оплатити заподіяні комусь збитки, витрати, шкоду і т. ін.), КОМПЕНСУВА́ТИ, ПОКРИ́ТИ. — Недок.: відшкодо́вувати, компенсува́ти, покрива́ти. Словник синонімів української мови
- покривати — ПОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. — Дощик. Та, далебі, й гарненький, — радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Тют. Словник української мови в 11 томах
- покривати — Покрива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. покрити, -крию, -єш, гл. 1) Покрывать, покрыть. Мені хустиноньку в руках не носити, — за — для слави козацької сідельце покрити. Чуб. V. 289. Прийшла Покрова, — покриє не листом, то снігом. Покрова всю землю листом покрива. Словник української мови Грінченка