покрикування
покри́кування
-я, с.
Дія за знач. покрикувати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрикування — покри́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- покрикування — див. крик Словник синонімів Вусика
- покрикування — ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Григорій Тютюнник); Ад'ютант квапився, і кожен раз .. хлопцям доводилося підбігати на його пискляві покрикування (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- покрикування — ПОКРИ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. покри́кувати і звуки, утворювані цією дією. Охрім чіпляє гаківницю за спину, і вони знову рушають степом з погейкуванням та покрикуванням (Тют., Вир, 1964, 11); Ад’ютант квапився, і кожен раз.. Словник української мови в 11 томах