покудланий

поку́дланий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покудлати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покудланий — поку́дланий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покудланий — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. покудланий — ПОКУ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поку́длати. Мав [Агапіт] могутню величезну голову з мальовничо покудланим чорним заростом, не покритим, як то водилося у ромеїв, жодною шапкою (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. покудланий — ПОКУ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поку́длати. Мав [Агапіт] могутню величезну голову з мальовничо покудланим чорним заростом, не покритим, як то водилося у ромеїв, жодною шапкою (Загреб., Диво, 1968, 336). Словник української мови в 11 томах