покутній
поку́тній
-я, -є.
Який знаходиться на покутті чи біля покуття.
|| Признач. для покуття. Покутній вінок.
|| Який здійснюється, відбувається і т. ін. на покутті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покутній — Покаянний; (- місце в хаті) біля покуття. Словник синонімів Караванського
- покутній — поку́тній прикметник від: по́куття Орфографічний словник української мови
- покутній — ПОКУ́ТНІЙ, я, є. Який знаходиться на покутті чи біля покуття. Як у хату увійшла, припала [Катря] на лаві, схилившись на покутнє віконечко (Марко Вовчок); Бараболя .. Словник української мови у 20 томах
- покутній — По́ку́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покутній — ПОКУ́ТНІЙ, я, є. Який знаходиться на покутті чи біля покуття. Як у хату увійшла, припала [Катря] на лаві, схилившись на покутнє віконечко (Вовчок, І, 1955, 218); Бараболя.. Словник української мови в 11 томах
- покутній — Покутній, -я, -є Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115. Словник української мови Грінченка