покінчення

покі́нчення

-я, с., рідко.

Дія за знач. покінчити 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покінчення — покі́нчення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. покінчення — ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покінчи́ти 1. Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. покінчення — ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покінчи́ти 1. Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Л. Укр., VI, 1956, 182). Словник української мови в 11 томах