1. Словник української мови в 11 томах

покінчення

ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покінчи́ти 1.

Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Л. Укр., VI, 1956, 182).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покінчення — -я, с., рідко. Дія за знач. покінчити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покінчення — покі́нчення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. покінчення — ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. покінчи́ти 1. Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах