поличковий

поличко́вий

-а, -е.

Стос. до полички.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поличковий — поличко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поличковий — ПОЛИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до полички. У південних, південно-східних і центральних районах Лісостепу перші два-три обробітки пару також провадять поличковими знаряддями (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. поличковий — ПОЛИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до полички. У південних, південно-східних і центральних районах Лісостепу перші два-три обробітки пару також провадять поличковими знаряддями (Колг. енц., II, 1956, 232). Словник української мови в 11 томах