1. Словник української мови в 11 томах

поличковий

ПОЛИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до полички.

У південних, південно-східних і центральних районах Лісостепу перші два-три обробітки пару також провадять поличковими знаряддями (Колг. енц., II, 1956, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поличковий — -а, -е. Стос. до полички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поличковий — поличко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поличковий — ПОЛИЧКО́ВИЙ, а, е. Стос. до полички. У південних, південно-східних і центральних районах Лісостепу перші два-три обробітки пару також провадять поличковими знаряддями (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах