полоти

поло́ти

полю, полеш, недок., перех. і без додатка.

Очищати поле, город і т. ін. від бур'янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками.

|| Зрізувати або викопувати сапою чи виривати руками (бур'яни).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полоти — (бур'ян) прополювати, виполювати, (буряки) шарувати, прашувати, САПАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. полоти — див. нищити Словник синонімів Вусика
  3. полоти — [полотие] поул'у, полеиш; нак. поли, поул'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. полоти — поло́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. полоти — ПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, недок., що і без прям. дод. Очищати поле, город і т. ін. від бур'янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками. Словник української мови у 20 томах
  6. полоти — ПОЛО́ТИ (очищати поле, город і т. ін. від бур'янів), ПРОПО́ЛЮВАТИ, ВИПО́ЛЮВАТИ. — Док.: пополо́ти, прополо́ти, ви́полоти. Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи: квіток полоти, кревавник для індиків збирати (Леся Українка); Одного ранку... Словник синонімів української мови
  7. полоти — Поло́ти, полю́, по́леш, по́лють; поло́в, -ло́ла; по́лотий і по́лений Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полоти — ПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, недок., перех. і без додатка. Очищати поле, город і т. ін. від бур’янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками. Словник української мови в 11 томах
  9. полоти — Поло́ти, -лю́, -леш гл. Полоть. Полю я конопельки дрібні зелененькі. Чуб. V. 282. Словник української мови Грінченка