польовик

польови́к

-а, ч.

Персонаж українських, російських, литовських, німецьких та ін. міфологій – бог полів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. польовик — ПОЛЬОВИ́К. Словник української мови у 20 томах
  2. польовик — Польови́к, -ка м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37. Словник української мови Грінченка