1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полюбитися

полюби́тися

-люблюся, -любишся; мн. полюбляться; док.

1》 з ким і без додатка. Відчути гарячу сердечну прихильність одне до одного (про осіб різної статі); покохати одне одного.

|| Викликати, збудити почуття любові в особи протилежної статі.

2》 Відчути глибоку повагу, товариську відданість одне до одного.

3》 тільки 3 ос., кому. Припасти до вподоби, до смаку; сподобатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полюбитися — полюби́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. полюбитися — ПОЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. полю́бляться; док. 1. з ким і без дод. Відчути гарячу сердечну прихильність одне до одного (про осіб різної статі); покохати одне одного. Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою – Така доля моя! (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. полюбитися — КОХА́ТИСЯ (про осіб різної статі — почувати, виявляти один до одного глибоку сердечну прихильність), ЛЮБИ́ТИСЯ, ЛИЦЯ́ТИСЯ діал., НА́ВИДІТИСЯ діал., ЛЮБУВА́ТИСЯ діал. — Док.: покоха́тися, полюби́тися. Словник синонімів української мови
  4. полюбитися — ПОЛЮБИ́ТИСЯ, люблю́ся, лю́бишся; мн. полю́бляться; док. 1. з ким і без додатка. Відчути гарячу сердечну прихильність одне до одного (про осіб різної статі); покохати одне одного. Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою — Така доля моя! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  5. полюбитися — Полюбитися, -блюся, -бишся гл. 1) Полюбить другъ друга. 2) Понравиться. Полюбиться її він мосці і стане бісики пускать. Словник української мови Грінченка