поліняччя
поліня́ччя
-я, с.
Збірн. до поліняка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліняччя — поліня́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- поліняччя — ПОЛІНЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до поліня́ка. – Як напалиш березовим поліняччям – один смак у хліба, а коли торфом, то вже не те (Є. Гуцало); * У порівн. – От коли б ви, Якиме Івановичу, були лікарем, я знаю, .. не лежали б отут [в санаторії] люди поліняччям (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- поліняччя — ПОЛІНЯ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до поліня́ка. — Як напалиш березовим поліняччям — один смак у хліба, а коли торфом, то вже не те (Гуц., Скупана.., 1965, 8); *У порівн. — От коли б ви, Якиме Івановичу, були лікарем, я знаю,.. не лежали б отут [в санаторії] люди поліняччям (Збан., Сеспель, 1961, 79). Словник української мови в 11 томах