1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полірований

поліро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до полірувати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полірований — поліро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. полірований — ПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до полірува́ти. Блищала полірована під явір лава присяжних суддів, мов дзеркало (І. Франко); * Образно. Учні уважно оглядали жовтий, полірований дощами й вітрилами хрест (Є. Кравченко); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. полірований — Поліро́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полірований — ПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полірува́ти. Блищала полірована під явір лава присяжних суддів, мов дзеркало (Фр., VI, 1951, 266); *Образно. Учні уважно оглядали жовтий, полірований дощами й вітрилами хрест (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах