1. Великий тлумачний словник сучасної мови

полісинтетичний

полісинтети́чний

-а, -е.

Такий, що об'єднує багато компонентів.

Полісинтетичні мови — мови, в яких синтаксичні зв'язки виражаються об'єднанням в одне морфологічне ціле головного члена словосполучення і залежних від нього членів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полісинтетичний — [пол'ісиентеитичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. полісинтетичний — (грам.) довгослівний Словник чужослів Павло Штепа
  3. полісинтетичний — полісинтети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. полісинтетичний — ПОЛІСИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е: △ Полісинтети́чні мо́ви див. мо́ва. Словник української мови у 20 томах
  5. полісинтетичний — ПОЛІСИНТЕТИ́ЧНИЙ, а, е: ∆ Полісинтети́чні мо́ви — мови, в яких синтаксичні зв’язки виражаються об’єднанням в одне морфологічне ціле головного члена словосполучення і залежних від нього членів. Словник української мови в 11 томах