поліфонічний
поліфоні́чний
-а, -е.
1》 муз. Стос. до поліфонії, оснований на поліфонії, що характеризується поліфонією.
2》 Багатозвучний, багатоголосий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліфонічний — Багатоголосий, ряснозвучний; поліфонний. Словник синонімів Караванського
- поліфонічний — [пол'іфоун’ічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- поліфонічний — Багатоголосний Словник чужослів Павло Штепа
- поліфонічний — поліфоні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- поліфонічний — ПОЛІФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз. Прикм. до поліфоні́я. Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- поліфонічний — поліфоні́чний (грец. πολύφωνος) муз. багатозвучний, багатоголосий. Словник іншомовних слів Мельничука
- поліфонічний — Поліфоні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поліфонічний — ПОЛІФОНІ́ЧНИЙ, а, е, муз. Прикм. до поліфоні́я. Збагачення народних мелодій поліфонічним звучанням є однією з головних стилістичних особливостей творчого методу композитора [Є. Козака] (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах