помітливий
помі́тливий
-а, -е, розм.
Який усе помічає; спостережливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помітливий — помі́тливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- помітливий — ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Мій супутник був помітливий. Словник української мови у 20 томах
- помітливий — СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Словник синонімів української мови
- помітливий — ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Словник української мови в 11 томах