помітливий

СПОСТЕРЕ́ЖЛИВИЙ (здатний добре все помічати, підмічати, звертати увагу на щось приховане, внутрішнє), ПИ́ЛЬНИЙ, ПРИМІ́ТЛИВИЙ розм., ЗАМІ́ТЛИВИЙ розм., ПОМІ́ТЛИВИЙ розм., КМІТЛИ́ВИЙ рідше. Спостережлива, розумна мати багатьох дітей, Марія Петрівна відразу помітила зміни, що сталися з її наймолодшим сином (О. Копиленко); Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, була примітлива і вірно реагувала на все (Ю. Яновський); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий, як лев, неймовірний, як українець, і замітливий, як каторжник! (С. Васильченко); В кмітливої Мокрієвської були надто гострі очі й уже примітили ті латки (І. Нечуй-Левицький). — Пор. I. 1. пи́льний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помітливий — помі́тливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. помітливий — -а, -е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помітливий — ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Мій супутник був помітливий. Словник української мови у 20 томах
  4. помітливий — ПОМІ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Який усе помічає; спостережливий. Словник української мови в 11 томах