1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понакиданий

понаки́даний

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати I.

|| понакидано, безос. присудк. сл.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакиданий — понаки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понакиданий — ПОНАКИ́ДАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понакида́ти¹; // понаки́дано, безос. пред. На горищі понакидано, стати ніде. Словник української мови у 20 томах