понакиданий
ПОНАКИ́ДАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понакида́ти¹;
// понаки́дано, безос. пред.
На горищі понакидано, стати ніде.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понакиданий — понаки́даний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понакиданий — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати I. || понакидано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови