1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понакладати

понаклада́ти

-аю, -аєш і рідко понакласти, -аду, -адеш, док., перех.

Покласти багато чого-небудь різного в одне місце.

|| Покласти багато чого-небудь у багатьох місцях.

|| Наповнити чим-небудь багато чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понакладати — понаклада́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. понакладати — ПОНАКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОНАКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що. Покласти багато чого-небудь різного в одне місце. Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. понакладати — Понакладали тут верствів, що й розминутися трудно. Є багато доріг. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. понакладати — ПОНАКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОНАКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. Покласти багато чого-небудь різного в одне місце. Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. понакладати — Понаклада́ти, -да́ю, -єш гл. Наложить (во множествѣ). Сала багато понакладали. Рудч. Ск. II. 26. Словник української мови Грінченка