поналазити
понала́зити
-ите, -зять і поналізати, -аєте, -ають, док.
1》 Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.).
|| Проникнути куди-небудь у великій кількості або в багато місць (про сіно, сніг, пил і т. ін.).
2》 Прийти, прибути куди-небудь у великій кількості (несхвально).
|| Увійти до складу, стати членами певного колективу, організації і т. ін. (про багатьох).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поналазити — понала́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (І. Словник української мови у 20 томах
- поналазити — ПОНАЛА́ЗИТИ, ите, зять і ПОНАЛІЗА́ТИ, а́єте, а́ють, док. 1. Налізти куди-небудь у великій кількості (про плазунів, комах і т. ін.). Бджоли поналазили їй і в пазуху, і в спідницю (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах