понамітаний
понамі́таний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понамітати.
|| понамітано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понамітаний — понамі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понамітаний — ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаміта́ти; // понамі́тано, безос. пред. Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього – понамітано білі шапки (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- понамітаний — ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаміта́ти; // понамі́тано, безос. присудк. сл. Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього — понамітано білі шапки (Гуц., З горіха.., 1967, 157). Словник української мови в 11 томах