1. Словник української мови в 11 томах

понамітаний

ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаміта́ти;

// понамі́тано, безос. присудк. сл.

Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього — понамітано білі шапки (Гуц., З горіха.., 1967, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понамітаний — понамі́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понамітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понамітати. || понамітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понамітаний — ПОНАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаміта́ти; // понамі́тано, безос. пред. Рогіз сухий стирчить із льоду, а біля нього – понамітано білі шапки (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах