1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понаставлюваний

понаста́влюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понаставлювати.

|| понаставлювано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понаставлюваний — понаста́влюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понаставлюваний — ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до понаста́влювати. Присяжні урядники по маєтках понаставлювані шляхтою (Л. Яновська); // понаста́влювано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. понаставлюваний — ПОНАСТА́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понаста́влювати. Ті батюшки, що вчились в академії й були понаставлювані на парафії митрополитом, встоювали [стояли] за накидку плати на треби (Н.-Лев., III, 1956, 166). Словник української мови в 11 томах