1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поневільний

поневі́льний

-а, -е, діал.

Підневільний.

|| Незалежний від власної волі; мимовільний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поневільний — поневі́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. поневільний — ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Підневільний. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала (Сл. Б. Грінченка); // Незалежний від власної волі; мимовільний. Словник української мови у 20 томах
  3. поневільний — МИМОВІ́ЛЬНИЙ (який трапляється або виявляється випадково, ненароком), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ діал., НЕДОБРОХІ́ТНИЙ діал. Марійка з мимовільним смутком ловила відголоски луни (О. Донченко); Замовк, нарешті, той, що сміявся. Словник синонімів української мови
  4. поневільний — ПОНЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Підневільний. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала (Сл. Гр.); // Незалежний від власної волі; мимовільний. Словник української мови в 11 томах
  5. поневільний — Поневільний, -а, -е Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала. Гол. І. 203. Словник української мови Грінченка