1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понестися

поне́стися

-суся, -сешся, док.

1》 Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку.

|| Піти швидкою, нестримною ходою, побігти.

|| Пуститися у швидкий танок.

|| Почати переміщатися силою вітру, течії.

|| у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти.

|| перен. Почати з'являтися (про думки).

2》 Почати поширюватися в просторі (про звуки); почати звучати, чутися.

3》 перен. Почати швидко поширюватися серед людей (про ідеї, чутки і т. ін.).

4》 Знестися (про курей, качок, індичок і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понестися — понести́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понестися — див. бігти Словник синонімів Вусика
  3. понестися — [понеистис'а] -сус'а, -сес':а, -сец':а, -сеимос'а, -сеитес'а, -суц':а; мин. поун'іс':а, -неислас'а; нак. -сис'а, -с'іц':а Орфоепічний словник української мови
  4. понестися — Гайнути, згайнути, прогайнути, гнати, погнати, догоняти, догонити, дігнати, подогоняти, здогоняти, здігнати, поздогоняти, надгоняти, надгонити, надігнати, понадгоняти, обгоняти, обігнати, пообгоняти, перегоняти, перегнати, поперегоняти, гнатися... Словник чужослів Павло Штепа
  5. понестися — ПОНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док. 1. Швидко, не затримуючись рушити в якомусь напрямку. Коні невдоволено крутнули головами, шарпнули з копита і понеслись вулицею (М. Словник української мови у 20 томах
  6. понестися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  7. понестися — Поне́сти́ся, су́ся, сешся гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87. Словник української мови Грінченка