поноска

поно́ска

-и, ж., мисл.

Предмет, що його навчена собака приносить у зубах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поноска — поно́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (М. Словник української мови у 20 томах
  3. поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах