поноска
поно́ска
-и, ж., мисл.
Предмет, що його навчена собака приносить у зубах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поноска — поно́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (М. Словник української мови у 20 томах
- поноска — ПОНО́СКА, и, ж., мисл. Предмет, який навчена собака приносить у зубах. Забавно було дивитись, як Нептун на бігу хляпав обвислим вухом і тріпав білу поноску під чорним холодним носом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах