поночувати
поночува́ти
-ую, -уєш, док.
1》 Переночувати де-небудь.
2》 Ночувати якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поночувати — поночува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поночувати — ПОНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Переночувати де-небудь кілька разів. [Економ:] Гість до нас заїхав із губернії, прохає поночувати (С. Васильченко). 2. Побути, перебути якийсь час з відпочинком десь, у когось. Словник української мови у 20 томах
- поночувати — ПОНОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Переночувати де-небудь. [Економ:] Гість до нас заїхав із губернії, прохає поночувати.., почувши, що в Галузинцях розбій, далі їхати побоявся, завернув до нас (Вас., III, 1960, 196). 2. Ночувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах