1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поодинці

пооди́нці

присл.

1》 На певній відстані один від одного, рідко.

|| Один за одним по черзі.

2》 Окремо один від одного, не разом.

3》 Тільки сам по собі, без інших.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поодинці — пооди́нці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. поодинці — пр., по одному, не разом, один по одному <�за одним>, порізно; (рости) самітно, самотою; (ходити) окремо, без інших, самі по собі. Словник синонімів Караванського
  3. поодинці — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  4. поодинці — ПООДИ́НЦІ, присл. 1. На певній відстані один від одного, рідко. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами (С. Словник української мови у 20 томах
  5. поодинці — ПООДИ́НЦІ (окремо один від одного, не разом), НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ПООКРЕ́МО розм., ПОЄДИ́НЦІ діал., ПО́РІВЦІ діал. — Кожному поодинці важко чогось домагатися, то треба гуртом (Б. Словник синонімів української мови
  6. поодинці — Пооди́нці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поодинці — ПООДИ́НЦІ, присл. 1. На певній відстані один від одного, рідко. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці, з голими, жовтими, як віск, стовбурами (Скл. Словник української мови в 11 томах
  8. поодинці — Поодинці нар. По одному, въ одиночку. Словник української мови Грінченка