1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попанькати

попа́нькати

-аю, -аєш, док.

1》 перех. Панькати кого-небудь, потурати чиїмсь примхам, коверзуванням якийсь час.

2》 перех. і неперех. Запобігливо догоджати кому-небудь якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попанькати — попа́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попанькати — ПОПА́НЬКАТИ, аю, аєш, док., кого. 1. Панькати кого-небудь, потурати чиїмсь примхам, каверзуванням якийсь час. 2. Запобігливо догоджати кому-небудь якийсь час. – Дам, дам [чаю]! Ось тільки гітлерівця попанькаю. Денщика послав по вино, а я повинна бігати (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. попанькати — ПОПА́НЬКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Панькати кого-небудь, потурати чиїмсь примхам, каверзуванням якийсь час. 2. перех. і неперех. Запобігливо догоджати кому-небудь якийсь час. — Дам, дам [чаю]! Ось тільки гітлерівця попанькаю. Денщика послав по вино, а я повинна бігати (Ю. Янов., І, 1954, 158). Словник української мови в 11 томах