попенятко
попеня́тко
-а, с.
Зменш.-пестл. до попеня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попенятко — попеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- попенятко — ПОПЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до попеня́ 1. Без шапки, він несе в труні своє дитятко І кличе здалека ледаче попенятко, Щоб батька привело, бо треба ж поховать (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах
- попенятко — ПОПЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до попеня́ 1. Без шапки, він несе в труні своє дитятко І кличе здалека ледаче попенятко, Щоб батька привело, бо треба ж поховать (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 80). Словник української мови в 11 томах