попоговорити
попоговори́ти
-ворю, -вориш, док., розм.
Говорити багато разів; говорити тривалий час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоговорити — попоговори́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попоговорити — ПОПОГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., розм. Говорити багато разів; говорити тривалий час. – Ви, Прокоповичу, його мало знали, а я то чималенько з ним попоговорив (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
- попоговорити — ПОПОГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., розм. Говорити багато разів; говорити тривалий час. — Ви, Прокоповичу, його мало знали, а я то чималенько з ним попоговорив (Іщук, Вербівчани, 1961, 99). Словник української мови в 11 томах
- попоговорити — Попоговори́ти, -рю́, -риш гл. Поговорить много. Словник української мови Грінченка