пополовілий
пополові́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до пополовіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пополовілий — пополові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пополовілий — ПОПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до пополові́ти. Сіла [Марія] в машину, оглянула долину Завадки, круті схили гір, ялиновий ліс, що спускався до берега, пополовілий лан льону... (С. Чорнобривець); Весь пополовілий у місячному сяйві парк аж пахтів ароматом південної ночі (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- пополовілий — ПОПОЛОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до пополові́ти. Сіла [Марія] в машину, оглянула долину Завадки, круті схили гір, ялиновий ліс, що спускався до берега, пополовілий лан льону… (Чорн., Пісні.. Словник української мови в 11 томах