попоночіти
попоночі́ти
-іє, безос., розм.
Док. до поночіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоночіти — попоночі́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
- попоночіти — ПОПОНОЧІ́ТИ, і́є, безос., розм. Док. до поночі́ти. – Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- попоночіти — ПОПОНОЧІ́ТИ, і́є, безос., розм. Док. до поночі́ти. — Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (Н.-Лев., III, 1956, 339). Словник української мови в 11 томах
- попоночіти — Попоночіти, -чіє гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у. Словник української мови Грінченка