попоночіти

попоночі́ти

-іє, безос., розм.

Док. до поночіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попоночіти — попоночі́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. попоночіти — ПОПОНОЧІ́ТИ, і́є, безос., розм. Док. до поночі́ти. – Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. попоночіти — ПОПОНОЧІ́ТИ, і́є, безос., розм. Док. до поночі́ти. — Побіжи та запри лишень його у хлів, щоб не бігав за ворота, як попоночіє надворі (Н.-Лев., III, 1956, 339). Словник української мови в 11 томах
  4. попоночіти — Попоночіти, -чіє гл. безл. Стемнѣть. Уже попоночіло. Конст. у. Словник української мови Грінченка