попошуміти
попошумі́ти
-мить, док., розм.
Шуміти тривалий час.
|| безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попошуміти — попошумі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос., у сполуч. зі сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя. Словник української мови у 20 томах
- попошуміти — ПОПОШУМІ́ТИ, ми́ть, док., розм. Шуміти тривалий час; // безос. , у сполуч. із сл. у голові, у вухах. Відчувати шум внаслідок хворобливого стану. Проти четвертого дня уночі, слухаю, стогне на печі матуся моя. Словник української мови в 11 томах