1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попробувати

попро́бувати

-ую, -уєш, док.

1》 перех. Визначити на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін. якоїсь речовини.

|| Перевірити на дотик якість чого-небудь.

|| Випробувати в дії, застосувати з метою випробування що-небудь.

|| Помацавши, пересвідчитися в наявності чого-небудь.

2》 перех. і без додатка, розм. Те саме, що покуштувати.

|| З'їсти дуже мало чого-небудь.

|| перен. Зазнати лиха, тяжкого життя, важкої праці і т. ін.; скуштувати. Попробувати щастя.

3》 неперех., перев. з інфін. Зробити спробу виконати якусь дію, роботу; спробувати.

|| тільки наказ. сп. попробуй, розм. Спромогтися виконати, здійснити що-небудь.

4》 неперех. перев. з інфін. Зважитися, насмілитися.

|| тільки наказ. сп. попробуй, попробуйте, розм. Уживається як погроза або як застереження не робити чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попробувати — попро́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попробувати — ПОПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Визначити на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін. якоїсь речовини. Володя попробував рукою воду й відчув, що вона холодна (М. Трублаїні); // Перевірити на дотик якість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. попробувати — про́бувати / попро́бувати кисли́ць від кого і без додатка. Зазнавати покарання, докорів, тиску і т. ін.; терпіти. Через неї (сестру) мені часто доводилось од матері пробувать кислиць: оце було зачеплю її або штовхну, .. Фразеологічний словник української мови
  4. попробувати — ВИПРОБО́ВУВАТИ (перевіряти якість чого-небудь, придатність, готовність до використання), ВИПРО́БУВАТИ, ПРО́БУВАТИ, СПИ́ТУВАТИ розм. рідко; ОБ'ЇЖДЖА́ТИ, ОБ'ЇЗДИ́ТИ, ОБ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ОБКА́ТУВАТИ (про транспортні засоби, роботу механізмів і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. попробувати — Попро́бувати, -бую, -буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. попробувати — ПОПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перех. Визначити на дотик температуру, твердість, пружність і т. ін. якоїсь речовини. Володя попробував рукою воду й відчув, що вона холодна (Трубл., Хатина.., 1934, 31); // Перевірити на дотик якість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  7. попробувати — Попробувати, -бую, -єш гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 16. Словник української мови Грінченка