1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попросту

по́просту

розм.

1》 присл. Те саме, що по-простому.

2》 у знач. підсил. част. Просто; справді.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попросту — по́просту прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. попросту — ПО́ПРОСТУ, розм. 1. присл. Те саме, що по-про́сто́му. Яким постерегав [постерігав], що його й справді не розуміють слухачі, хотів говорити попросту, але якось не потрапляв (І. Словник української мови у 20 томах
  3. попросту — ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. Словник синонімів української мови
  4. попросту — Попро́сту, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. попросту — ПО́ПРОСТУ, розм. 1. присл. Те саме, що по-про́стому. Яким постерегав [постерігав], що його й справді не розуміють слухачі, хотів говорити попросту, але якось не потрапляв (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах