популізм

популі́зм

-у, ч.

Спосіб ведення політичної боротьби, що базується на крайньому спрощенні своєї політичної програми, зведенні її до вимог негайної, очевидної для всіх вигоди; дії політика, які розраховані на популярність у простих людей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. популізм — популі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. популізм — Орієнтація суб’єктів політики на політичні ідеї широких мас, що відчувають незадоволення від деяких моментів реальності. Популізм як напрямок з’явився з розвитком капіталізму серед тої частини населення... Словник із соціальної роботи
  3. популізм — Термін із широким спектром значень, які можна розділити на дві великі категорії: «аграрний популізм» – низка радикальних рухів і соціально-економічних доктрин, що виражають інтереси селян і дрібних фермерів, – і «політичний популізм»... Енциклопедія політичної думки
  4. популізм — [попул’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. популізм — ПОПУЛІ́ЗМ, у, ч. Суспільно-політична течія або рух, яка (який) апелює до широких мас (відкрито виражає недовіру державним інститутам, критикує бюрократизм і корупцію, вимагає безпосередньої участі народу в управлінні) і виражає протиріччя масової свідомості. Словник української мови у 20 томах
  6. популізм — (англ. рopulism) одна з форм суспільної поведінки державних, політичних діячів, що розрахована на придбання популярності в суспільстві шляхом ефективної подачі найпростіших і зрозумілих масам людей матеріалів і фактів на зборах, мітингах, в пресі. Економічний словник
  7. популізм — Просте ототожнення демократії з необмеженою реалізацією волі більшості; пропагування політичних цілей незалежно від наявних партій та інституцій через безпосереднє звернення до народу з метою тиску на владу, політичну еліту. Універсальний словник-енциклопедія
  8. популізм — ПОПУЛІЗМ (від лат. populus — народ) — доктрина політичної дії, стиль політичної поведінки, що орієнтуються на безпосереднє спілкування з населенням, його інспірацію і мобілізацію. Етимологія слова "П." сягає часів Стародавнього Риму, коли у II — 1 ст. Філософський енциклопедичний словник