1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попутаний

попу́таний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати.

|| попутано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попутаний — попу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. попутаний — ПОПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до попу́тати; // у знач. прикм. На превелику втіху всім [дітям], недовго скакали обидва попутані коники (С. Ковалів). 2. у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний. Волосся в його [нього] попутане та попатлане (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. попутаний — ПОПУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до попу́тати; // У знач. прикм. На превелику втіху всім [дітям], недовго скакали обидва попутані коники (Ков., Світ.., 1960, 104). 2. у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний. Волосся в його [нього] попутане та попатлане (Вовчок, І, 1955, 298). Словник української мови в 11 томах